
Re: цензії
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
- 27.01.2025|Марія Назар, м.ТернопільКлючик до трансформації сердець
- 26.01.2025|Ігор ПавлюкМоя калинова сопілка...
- 23.01.2025|Ігор ЧорнийЖертва не винна
Видавничі новинки
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
Re:цензії
Лариса Денисенко: «Коли поезія відлунює почуттями, вона, на мій погляд, гарна»
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменниця Лариса Денисенко.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження
- Оскільки військова тематика, а також тематика усвідомлення нації, були для мене дуже важливими останнім часом, найбільше мене вразила новелістика Альберто Мендеса «Сліпі соняхи». 4 різні історії про війну і про іспанців, це єдина написана Мендесом книга, письменник помер у рік її виходу. Ці історії зворушливі і такі душевно людяні, що допомагають тобі навіть попри ненависть до війн, схильність, подекуди цілком справедливої, до мізантропії, краще розуміти та любити людей.
В книзі «Склянку молока, будь-ласка» норвезької письменниці Хербьйорг Вассму йдеться про торгівлю жінками, вірніше – підлітками, котрим легко помилитися і легко довіритися маніпуляціям. Історія про те, як литовсько-білоруська дівчина стала повією проста й одночасно жахлива, вона вчить цінувати гідність, розповідає, що доводиться відповідати за свої помилки та помилки інших людей, вчить витягувати себе з будь-яких ситуацій. Я зараз випускаю журнал з прав людини для підлітків, він зветься «Абетка Права», і я дуже рада, що моя колега Яніна Ігнатенко до другого числа журналу виписала дуже добру статтю стосовно літератури щодо права на гідність, де згадала про цю книжку, котра допоможе дівчатам зрозуміти цінність своєї жіночності, навчитися поважати себе і змусить хлопців замислитися над тим, що таке поважати жінку.
Не можу не згадати «Телефонуй мені, говори зі мною», збірку оповідань Ярослава Мельника, деякі оповідки я вперше почула у авторському читанні, перебуваючи на паризькому літературному салоні. В ці історії вживаєшся, вони філософські, забавні, сумні та такі, котрі хочеш продовжувати (чи то хочеш, щоб вони продовжувалися), так буває, коли починає відчувати героя з першої інтонації.
Поетична збірка Анни Малігон «Переливання крові» для мене є дуже осінньою, хоча я читала її влітку. Деякі вірші продовжують звучати в моїй голові досі, хоча Анна як поетка зростає, і я вже читала поезії, котрі вразили мене більше за тих, що є в збірці. Але коли поезія відлунює почуттями, вона, на мій погляд, гарна.
- Як обираєте книжки для читання?
- Мені треба торкнутися книги або почути автора, щоб невідомо чому повертатися додому вже не самій, а з іншим світом в торбині.
- Що можете порадити для читання іншим?
- Всі ці книжки, котрі я тут представила і прочитала сама, звичайно, що я можу рекомендувати до читання, але чи вразять/зачеплять вони читача так само як мене – не знаю, вітм, можна спробувати. Моя мама колись говорила про стрижене волосся: «Не рука - відросте», можливо, від деяких книжок трішечки «відросте» серце.
Додаткові матеріали
- Сергій Тарадайко: Читайте лише те, що не можна читати під час їжі або у метро
- Юлія Юліна: У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради
- Дмитро Дроздовський: «Критик мусить жити на планеті «Текстуальність»
- Анна Багряна: «Влітку читається багато»
- Богдана Костюк: «Перечитую Стівена Кінга в оригіналі»
- Юрій Андрухович: Роман «Світло згасло в Країні Див» дуже кайфовий
- Ірина Соловей: Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див»
- Радій Радутний: «Реклама на мене діє навпаки — до надто розпіареної книжки або автора виникає певна упередженість»
- Міла Іванцова: «Різні настрої однієї людини викликають потребу в різних книжках»
- Олег Соловей: «Читання книжок – праця значно приємніша, ніж їх написання»
- Ірина Славінська: «Літо - це привід надолужити те, що не встигли прочитати протягом року»
- Юлія Марищук: «Щодня перечитую дуже багато поезії»
- Володимир Сапон: «Влітку читайте «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека або гуморески «з хутора Мозамбік» Євгена Дударя, а восени — щось серйозніше…»
- Іван Семесюк: Можу порадити до читання епопею «Вежа блазнів» Анджея Сапковського
- Олександр Моцар: «Раджу всім не думати про серйозне, а, лежачи в гамаку, перечитати Тома Сойєра»
- Жанна Куява: «Нещодавно «проковтнула» пригодницьку новинку «Шляхом Колумба. Через Атлантику без їжі та води»
- Роксолана Сьома: Для мене «НепрОсті» Тараса Прохаська — книга-наркотик, єдина, яку я закінчила і почала знову
- Володимир Германов: «Література, як і інше справжнє мистецтво, ніколи тебе не зрадить»
- Василь Рубан: «Зараз трапити книжку сучасного українського автора, яку можна було б читати, майже неможливо»
- Анна Рибалка: Мене як читача приваблює японська проза
- Zоряна: Зараз я «на хвилі» Люко Дашвар
- Мирослав Слабошпицький: «Розумію, що книжка, так само як плівка у кіно – відімре ще за життя мого покоління»
- Оля Жук: «Люблю неквапне читання, і тепер ніколи не читаю “з професійного обов’язку”»
- Вікторія Гранецька: «В читанні шукаю різноманітності та екстриму»
- Олексій Нікітін: «Смаки у всіх різні, книг багато, а часу мало»
- Ігор Грабович: «Читати для мене - це фактично любити»
- Ірина Вікирчак: Велике значення надаю читанню художньої літератури в оригіналі
- Тарас Антипович: «Хочеться бачити, слухати і читати когось морально сильнішого і святішого, ніж ми всі»
- Яна Дубинянська: «Все, що напишуть Дяченки, Биков, Уліцька, Рубіна, Галіна, Денисенко, Соколян – читатиму точно»
- Станіслав Львовський: «Навряд чи є щось, що можна було б порадити для читання всім»
Коментарі
Останні події
- 18.02.2025|18:07Що читають 18-річні? Топ-50 книжок за програмою єКнига
- 11.02.2025|12:03«Барвіночку, прощаймося, прощаймось…»
- 10.02.2025|13:46«За межами слів»: презентація роману «Погляд Медузи» Любка Дереша
- 10.02.2025|13:43Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
- 10.02.2025|13:38Мар´яна Савка і Зіновій Карач у концертній програмі «Ніжно, майже пошепки»
- 02.02.2025|19:56Духовна трійня Ігоря Павлюка
- 02.02.2025|19:16Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2025 року
- 30.01.2025|22:46Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті